ВИХОВНА ГОДИНА НА ТЕМУ: “ПОПЕРЕДЖЕННЯ НАСИЛЛЯ У ЗАКЛАДАХ ОСВІТИ. БУЛІНГ”

14 грудня о 13:00 у 320 аудиторії проведена виховна година  на тему: “Попередження насилля у закладах освіти. Булінг”. Учасниками заходу були студенти 411 та 411а груп. Підготували виховну годину викладачі Кравчук Неля Павлівна та Дичок Таїсія Петрівна.

      За статистикою, 80% українських дітей піддаються цькуванням, навіть не усвідомлюючи цього.

  • Віддаючи дитину до школи, слід з’ясуйте, на скільки вона толерантна до дітей, які не спілкуються з іншими. В усіх соціальних системах завжди є лідер, середня група і так званий «вигнанець». Завдання школи і батьків — сформувати толерантне ставлення до дітей-«вигнанців».
  • У початковій школі діти ще не займаються жорстким булінгом, але вже можуть бути нетолерантними до інших. Щойно вчитель починає вибудовувати систему конкуренції та пріоритетів — діти починають один одного травити. А справжній булінг почнеться у середній школі — з 10-11 років — вік входження у підліткову кризу.
  • Обов’язок шкільного психолога — виявити лідера, схильного ініціювати цькування інших проводити, вести з ним дружні бесіди, виробляючи толерантність.

      Ознаки того, що дитину цькують у школі:

  • Відмова іти до школи з різних причин — «не хочу, не цікаво, не бачу сенсу…»
  • Відсутність контакту з однолітками: немає друзів, зідзвонювань, не ведеться переписка у соцмережах, похід до школи і повернення звідти наодинці, немає у кого запитати домашнє завдання.
  • Психосоматичні ознаки: часті хвороби, наприклад, ломота в тілі, болі в животі, вірусні інфекції.
  • Обмальовані руки або специфічні малюнки на полях у зошиті.
  • Бажання іти до школи іншою дорогою, аніж та, якою йдуть усі інші діти.
  • Перш за все, батьки мають підтримати дитину. Часто вони думають, що це само собою минеться, розсмокчеться, але це не так.

      Студентка 411 групи Гудак Юлія виступила з презентацією: “Булінг. Поради батькам”.

      Що робити батькам?

  • Я не рекомендую пряму розмову батьків з батьками, адже це може погіршити ситуацію, якщо рівень їхньої психологічної грамотності звичайний або середній.
  • Розкажіть про це учителю, адже з досвіду — якщо вчитель має довіру з боку учнів, то він може дуже допомогти і навіть вирішити проблему. Якщо ж ні — ситуацію має вирішити психолог — шкільні психологи мають професійну освіту і досвід вирішення таких питань. Не думайте, що ваші діти та проблеми унікальні, шкільні психологи мають значний досвід роботи з дітьми, і знають, як зарадити в тій чи інший ситуації
  • Кожна ситуація індивідуальна. Десь допоможе профілактична бесіда психолога, розмова з директором тощо.

      Студенти наводили приклади з власного життя, які відбувалися під час навчання в школі та приклади, які дедалі частіше переглядають в ЗМІ.

      Студенти зробили висновок, що якщо йдеться про фізичне насилля, то директор має обов’язково залучати соціальні служби та поліцію. У таких випадках адміністрація школи повинна не перейматися іміджем школи, а дбати про інтереси дитини, здоров’я якої має бути першочерговими у пріоритеті школи.

Друк