4 січня світова спільнота відзначає Всесвітній день абетки Брайля (World Braille Day). Ці січневі заходи у першій декаді місяця мають традиційний щорічний характер.
У грудні 2019 року Генеральна Асамблея ООН прийняла рішення щороку 4 січня відзначати Всесвітній день азбуки Брайля з метою підвищення обізнаності суспільства про значення азбуки для незрячих та слабозорих осіб. Згідно ст. 2, 21 та 24 Конвенції про права інвалідів, азбука Брайля є не тільки засобом спілкування, але й має велике значення для забезпечення права на доступ до інформації, освіти, здійснення права на свободу вираження поглядів, а також для їх соціальної інтеграції.
Луї Брайль (4 січня 1809 – 6 січня 1852) був французьким педагогом і винахідником системи читання і письма для використання людьми з ослабленим зором. Сам Луї Брайль був незрячою людиною. У 3 роки з Луї стався нещасний випадок. Хлопчик пошкодив собі око. А трохи згодом хвороба уразила й друге око, внаслідок чого дитина повністю втратила зір. Але батьки Брайля доклали максимум зусиль, щоб їхній син отримав початкову освіту, а згодом влаштували Луї у Королівський інститут для незрячих дітей, де вони мали змогу, окрім навчання, опанувати ще й гру на органі та піаніно. Саме тут дванадцятирічний Луї розпочав свою роботу над створенням власного рельєфно-крапкового шрифту. На той час навчання незрячих дітей відбувалося за методом Гаюї: на цупкий папір наклеювалися великі, товсті літери. Із-за об’єму книжка для навчання виходила товстою і незручною. Ідея створити рельєфно-крапкову абетку виникла у Луї Брайля після візиту до інституту відставного капітана-артилериста Шарля Барб’є. Там учням розповіли про так зване «нічне письмо». Це особливий вид зв’язку, який пізніше отримав назву сонографія. В основі цього виду зв’язку був покладений дотиковий метод, де у формі прямокутника були розташовані округлі шість крапок. Близько двох років тривала робота Луї над створенням рельєфно-крапкової абетки, а в 1829 році Брайль опублікував власний унікальний метод письма, який до сьогодні носить ім’я свого творця. Брайль – це не мова. Шрифт Брайля займає більше місця, ніж традиційний алфавіт, тому книжки Брайля більші, ніж їхні друковані аналоги.
Шифр Брайля – це використання 6 крапок, які розташовано у 3 ряди і 2 стовпчики. До розширеної системи додано ще 2 крапки. Для того, щоб записати символи, треба мати спеціальну дошку і грифель. Для письма точки проколюють. За системою Брайля текст пишуть справа наліво, потім перевертають і читають зліва направо. Параметри випуклої точки у шрифті Брайля чітко прописані у державних стандартах різних країн. Використовується три розміри шрифту – великий, середній і дрібний. Це дає змогу передавати букви, цифри, музичні, математичні та наукові знаки.
Шестикрапковим шрифтом можна записати 64 символи, восьмикрапковим – 256. Великі і малі літери позначаються спеціальними символами перед потрібною буквою. Для мільйонів незрячих людей шрифт Брайля є засобом спілкування.
У грудні 2019 року у Києві неподалік станції метро «Дарниця» встановили перший і єдиний в Україні пам’ятник незрячій людині. Атр-об’єкт являє собою людину із заплющеними очима та палицею у руці, яка ніби йде тактильною доріжкою. Шрифтом Брайля на грудях статуї написано: «Дивлюся серцем».
