Подорож до міста Канева

Як добре, що на нашому факультеті існують традиції, і одна з них – мандрівки Україною. Третього квітня студенти факультету на чолі з заступником декана з виховної роботи  вирушили до Канева – вшанувати пам’ять Т.Г.Шевченка. Під натхненну розповідь екскурсовода про життя поета, місця, де він бував, про творчість митця ми не помітили, як під’їхали до підніжжя Чернечої гори.

dt6wNFCzQBE 8P5Z-M0OvLM

Піднявшись сходинками, ми поклали корзину квітів до пам’ятника Великому Кобзарю, потім нас запросили до музею. Алла Юхимович, екскурсовод музею, автор книги «Родовід Тараса Шевченка в його нащадках» розкрила нам образ геніального майстра, великого поета з такою любов’ю, що іноді перехоплювало подих від її розповіді. Експозиція відповідає виклику часу і заявляє про власну особливу позицію в соціокультурному середовищі. Основою організації експозиційного простору є концепт «Муза, Доля, Слава», який сам Т.Шевченко сформулював в поетичному ліричному триптиху «Доля, Муза, Слава» написаному 1858 року в Нижньому Новгороді. Так названо і три експозиційні розділи, що розташовані на першому і другому поверхах музею. З перших кроків ми зустрілися з автопортретами Тараса  Шевченка різних років його життя – 1843, 1845, 1847, 1858, 1860.

1

Експозиційний розділ «Муза» розповідає про світ Т.Шевченка-художника, а також представляє естампи його сучасників. Муза – це образи і настрої, які надихали митців. Найбільшою цінністю музейної колекції є оригінали офортів Т.Шевченка із серії «Живописная Украина» (1844). Унікальний дарунок – оригінал Шевченкового офорта «Приятелі» –  зробили музею Микола, Ганна, Богдан Біляшівські з Києва 1995 року. Про дитинство, формування світогляду Тараса Шевченка, про його творчий шлях, оточення, надії, сподівання і розчарування можна дізнатися у експозиційному розділі «Доля» (1814 – 1861).

Серед представлених експонатів  є родинні реліквії Шевченків, подаровані 22 травня 2009 р. Оленою та Любов’ю Майбородами (м. Київ), родичами Тараса Шевченка по його старшій сестрі Катерині (в заміжжі Красицька). День звільнення Т.Шевченка із кріпацтва був найщасливішим у його житті. Навчання у Петербурзькій Академії мистецтв під керівництвом К. Брюллова, упевнило його у відчутті власного покликання і призначення.  Розлука з батьківщиною породила поетичний талант – в С-Петербурзі було надруковано 1840 року українською мовою «Кобзар».

У музеї демонструються прижиттєві видання творів Т.Шевченка, надруковані у Петербурзі 1860 – 1861 рр. Меморіальний зал розповідає про смерть і похорон Т.Шевченка в Петербурзі, про перевезення домовини з тілом Т.Шевченка з Петербурга в Україну і поховання в Каневі, про впорядкування Шевченкової могили у 60-80 роках ХІХ ст., про відвідини могили видатними митцями і про відзначення ювілейних Шевченківських дат. Центральне місце займає посмертна маска Т.Шевченка роботи П.К. Клодта.

В експозиції музею помітне місце займають дві шафи: із рідкісними і найбільш значимими виданнями Шевченкових поетичних творів та з творами Тараса Шевченка мовами народів світу.

[nggallery id=37]

Ось така незабутня подорож. А ми, повертаючись додому, обирали вже новий маршрут.

Друк