Спеціальна педагогіка з методиками спеціальної освіти

Міністерство освіти і науки України

Уманський державний педагогічний університет імені Павла Тичини

«ЗАТВЕРДЖЕНО»

Голова приймальної комісії

проф. Безлюдний О.І.

________________________

«___»______________2019 р.

 

 

 

ПРОГРАМА ВСТУПНОГО ВИПРОБУВАННЯ

«СПЕЦІАЛЬНА ПЕДАГОГІКА З МЕТОДИКАМИ СПЕЦІАЛЬНОЇ ОСВІТИ»

 

на базі ОКР молодший спеціаліст

з скороченим (нормативним) терміном навчання 1 р. 10 м.

Спеціальність 016 Спеціальна освіта (логопедія)

(денна та заочна форми навчання)

Умань-2019

 

 

ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА

 

Основною метою вступного іспиту зі спеціальної педагогіки з методиками спеціальної освіти є перевірка знань та вмінь абітурієнтів.

Абітурієнт повинен знати:

  • основи спеціальних знань і вмінь, необхідних для активної професійної та суспільної діяльності майбутніх фахівців спеціальної освіти;
  • теоретичні засади видів психофізичних порушень та їх вплив на психічний розвиток дитини;
  • особливості становлення, розвитку спеціальної педагогіки;
  • основні поняття, предмет та завдання, напрями та принципи спеціальної педагогіки;
  • особливості психічного розвитку дітей з особливими освітніми потребами;
  • принципи організації корекційно-розвиткового навчання дітей з особливими освітніми потребами;

Абітурієнт повинен вміти:

  • визначати зміст, основні форми та методи навчально-виховної роботи в умовах спеціальної освіти;
  • добирати сучасні методи психодіагностичної, психокорекційної, психотерапевтичної, психореабілітаційної роботи з дітьми з особливими освітніми потребами.

 

 

 

КРИТЕРІЇ ОЦІНЮВАННЯ

знань і вмінь вступників

 

 

Високий рівень
200,0 Абітурієнт ґрунтовно, повно та послідовно викладає навчальний матеріал зі спеціальної педагогіки та методик спеціальної освіти; володіє технологіями спеціальної освіти; виявляє повне розуміння матеріалу; логічно і послідовно обґрунтовує свої думки; глибоко розкриває суть питання; застосовує теоретичні знання для аналізу, оцінювання, узагальнення навчального матеріалу; усвідомлено використовує елементи передового та власного педагогічного досвіду, проявляє творчий підхід під час виконання практичних завдань.
190,5 – 199,0 Абітурієнт ґрунтовно, повно та послідовно викладає навчальний матеріал зі спеціальної педагогіки та методик спеціальної освіти; володіє технологіями спеціальної освіти; виявляє повне розуміння матеріалу; логічно і послідовно обґрунтовує свої думки; розкриває суть питання; застосовує теоретичні знання для узагальнення навчального матеріалу; використовує елементи передового педагогічного досвіду, проявляючи творчий підхід під час виконання практичних завдань.
181,0- 189,5 Абітурієнт ґрунтовно, повно та послідовно викладає навчальний матеріал зі спеціальної педагогіки та методик спеціальної освіти; володіє технологіями спеціальної освіти; виявляє повне розуміння матеріалу, послідовно обґрунтовує свої думки; розкриває суть питання; застосовує теоретичні знання для узагальнення навчального матеріалу; орієнтується в передовому педагогічному досвіді; практичні завдання виконує переважно на продуктивно-репродуктивному рівні з елементами творчої діяльності, демонструючи сформованість практичних умінь та навичок.
Достатній рівень
171,5 – 180,0 Абітурієнт виявляє достатні знання і розуміння основних положень зі спеціальної педагогіки та методик спеціальної освіти, але допускає деякі помилки, які сам виправляє; у відповіді допускає поодинокі недоліки в послідовності викладу матеріалу; уміє зіставляти та узагальнювати засвоєний матеріал; робить власні висновки; демонструє типові прийоми застосування теоретичних знань при виконанні практичного завдання.
162,0 – 170,5 Абітурієнт виявляє достатні знання і розуміння основних положень зі спеціальної педагогіки та методик спеціальної освіти, але допускає деякі помилки, які сам виправляє; у відповіді допускає поодинокі недоліки в послідовності викладу матеріалу; уміє зіставляти та узагальнювати засвоєний матеріал; робить власні висновки.
152,5-161,1 Абітурієнт виявляє достатні знання і розуміння основних положень зі спеціальної педагогіки та методик спеціальної освіти, але допускає деякі помилки, які сам виправляє; у відповіді допускає поодинокі недоліки в послідовності викладу матеріалу; уміє узагальнювати засвоєний матеріал.
Середній рівень
143,0 – 151,6 Абітурієнт виявляє знання і розуміння основних положень зі спеціальної педагогіки та методик спеціальної освіти, але допускає значні помилки у викладі матеріалу, які свідчать про недостатньо глибоке засвоєння теоретичних понять; володіє матеріалом на репродуктивному рівні, демонструє початкові вміння; частково розкриває практичні питання при допомозі викладача.
133,5-142,1 Абітурієнт виявляє знання і розуміння основних положень зі спеціальної педагогіки та методик спеціальної освіти, але допускає значні помилки у викладі матеріалу, які свідчать про недостатньо глибоке засвоєння теоретичних понять; володіє матеріалом на репродуктивному рівні, демонструє початкові вміння; має труднощі щодо використання засвоєних знань на практиці.
124,0 – 132,6 Абітурієнт виявляє знання і розуміння основних положень зі спеціальної педагогіки та методик спеціальної освіти, але допускає значні помилки у викладі матеріалу, які свідчать про недостатньо глибоке засвоєння теоретичних понять; володіє матеріалом на репродуктивному рівні, демонструє початкові вміння; має загальні уявлення про педагогічну діяльність.
Низький рівень
118,0 – 123,4 Абітурієнт виявляє поверхові знання зі спеціальної педагогіки та методик спеціальної освіти; не вміє виділити теоретичний і фактичний матеріал; непослідовно і невпевнено відповідає на запитання; виявляє не сформованість практичних умінь та навичок.
112,0 – 117,4 Абітурієнт виявляє поверхові знання зі спеціальної педагогіки та методик спеціальної освіти; не вміє виділити теоретичний і фактичний матеріал; невпевнено відповідає на запитання.
106,0 – 111,4 Абітурієнт виявляє поверхові знання зі спеціальної педагогіки та методик її викладання.

 

СТРУКТУРА ОЦІНКИ

 

Питання екзаменаційного білета оцінюється за шкалою від 106 до 200 балів. Загальна оцінка за вступне випробування визначається як середнє арифметичне оцінок за кожне питання поділене на кількість питань екзаменаційного білету.

 

 

 

ЗМІСТ ПРОГРАМИ «СПЕЦІАЛЬНА ПЕДАГОГІКА З МЕТОДИКАМИ СПЕЦІАЛЬНОЇ ОСВІТИ»

 

Спеціальна педагогіка як наука.

Особливості становлення спеціальної педагогіки в системі наукового знання. Значення спеціальної педагогіки як науки. Види порушень психофізичного розвитку. Інтеграція у сучасній освіті.

Основні поняття та завдання спеціальної педагогіки.

Мета, предмет та завдання спеціальної педагогіки. Основні напрями та принципи спеціальної педагогіки. Основні категорії спеціальної педагогіки. Функції спеціальної педагогіки. Структура спеціальної педагогіки.

Спеціальна педагогіка в системі наукового знання.

Місце спеціальної педагогіки у системі наукового знання. Спеціальна педагогіка та інші розділи педагогіки. Міждисциплінарні зв’язки спеціальної педагогіки.

Методи дослідження у спеціальній педагогіці.

Теоретичні та емпіричні методи дослідження. Діагностика в спеціальній педагогіці та психології. Класифікація порушень у спеціальній педагогіці.

Становлення і розвиток наукових основ спеціальної педагогіки.

Соціокультурні основи спеціальної педагогіки. Економічні основи спеціальної педагогіки. Правові основи спеціальної освіти. Клінічні основи спеціальної педагогіки. Лінгвістичні і психолінгвістичні основи спеціальної педагогіки.

Історія становлення і розвитку національних систем спеціальної освіти.

Періоди становлення систем спеціальної освіти. Перший період еволюції: від агресії і нетерпимості до усвідомлення необхідності піклування інвалідами. Другий період еволюції: від усвідомлення необхідності піклування інвалідами до усвідомлення можливості навчання глухих і сліпих дітей. Третій період еволюції: від усвідомлення можливості навчання дітей з сенсорними порушеннями до визнання права аномальних дітей на освіту. Четвертий період еволюції: від усвідомлення необхідності спеціальної освіти для окремих категорій дітей з відхиленнями в розвитку до розуміння необхідності спеціальної освіти для всіх, хто її потребує. Розвиток і диференціація системи спеціальної освіти. П’ятий період еволюції: від рівних прав до рівних можливостей.

Основний зміст дидактики спеціальної педагогіки.

Принципи спеціальної освіти. Технології і методи спеціальної освіти. Форми організації спеціальної освіти. Засоби забезпечення корекційно-освітнього процесу в системі спеціальної освіти. Професійна діяльність й особистість педагога системи спеціальної освіти.

Освіта осіб з порушеннями розумового розвитку.

Предмет и завдання олігофренопедагогіки. Спеціальна освіта дітей із затримкою психічного розвитку. Освіта осіб з порушенням розумового розвитку (розумовою відсталістю).

Освіта осіб з порушеннями мовлення.

Предмет логопедії, її становлення як інтеграційної галузі знань. Анатомо-фізіологічні механізми мови й основні закономірності її розвитку у дітей. Причини мовленнєвих порушень. Основні види мовленнєвих порушень. Система спеціальних закладів для дітей з порушеннями мовлення.

Освіта осіб з порушеннями слуху.

Предмет і завдання сурдопедагогіки. Причини порушень слуху, їх діагностика і медична реабілітація.  Педагогічна класифікація осіб з недоліками слуху. Історія сурдопедагогіки. Педагогічні системи спеціальної освіти осіб з порушеннями слуху. Спеціальні технічні засоби для осіб з порушенням слуху. Професійна освіта і соціальна адаптація осіб з порушенням слуху.

Освіта осіб з порушеннями зору.

Предмет і завдання тифлопедагогіки. Історія тифлопедагогіки. Причини і наслідки порушення зору і способи його компенсації. Дошкільна освіта дітей з порушеннями зору. Навчання дітей з недоліками зору у школі. Профорієнтація, професійна освіта і трудова діяльність осіб з порушеннями зору.

Освіта осіб аутистичного спектру.

Поняття про синдром раннього дитячого аутизму й аутистичні риси особистості. Причини аутизму. Клініко-психолого-педагогічна характеристика. Можливості розвитку, освіти й соціалізації дітей з аутизмом. Корекційно-педагогічна допомога при аутизмі.

Освіта осіб з порушеннями опорно-рухового апарату.

Види порушень опорно-рухового апарату. Загальна характеристика порушення опорно-рухового апарату. Структура рухового дефекту. Порушення психіки при дитячому церебральному паралічі. Мовленнєві порушення при дитячому церебральному паралічі. Корекційна робота при порушеннях опорно-рухового апарату. Система спеціалізованої допомоги дітям із порушеннями опорно-рухового апарату.

Освіта осіб зі складними порушеннями розвитку.

Поняття про складні порушення розвитку. Основні групи дітей зі складними порушеннями. Завдання психолого-педагогічного супроводу розвитку дитини із складним дефектом. Психолого-педагогічні основи розвитку й освіти осіб зі складними дефектами. Особливості організації спеціальної освіти для осіб зі складними порушеннями в розвитку.

Сучасна система спеціальних освітніх послуг.

Профілактика, рання діагностика і рання комплексна допомога дітям з особливими освітніми потребами. Дошкільна освіта дітей з особливими освітніми потребами. Шкільна система спеціальної освіти. Професійна орієнтація, система професійної освіти осіб з обмеженими можливостями. Спеціальна освіта за кордоном та в Україні. Перспективи розвитку спеціальної освіти в Україні.

 

ТЕОРІЯ ТА МЕТОДИКА ВИХОВАННЯ ДІТЕЙ З ВАДАМИ МОВЛЕННЯ

Тема 1. Теоретичні основи методики виховання дітей з вадами мовлення.

Принципи і методи дослідження особистості дитини з вадами мовлення. Психофізіологічний і лінгвістичний аспекти проблеми розвитку мовлення дитини. Залежність психічного розвитку дитини від розвитку мови. Загальні положення методики розвитку мовлення дитини. Характеристика дітей з вадами мовлення.

Тема 2. Загальна характеристика проблем виховання.

Стратегічна мета виховання. Проблема міжособистісних стосунків: вихователь-вихованець. Проблема розвитку духовності особистості вихованця. Проблема виховання гуманної особистості. Характеристика основних суб’єктів виховного мікросередовища та їх вплив на дитину. Розвиток теоретичних уявлень про сутність виховання.

Тема 3. Вимоги до особистості педагога як вихователя.

Специфічні особливості педагогічної праці вихователя. Структура педагогічної праці вихователя. Педагогічні здібності вихователя. Вимоги до особистості педагога як вихователя. Типи педагогічної поведінки вихователя.

Тема 4. Культура педагогічного спілкування.

Сутність поняття «культура спілкування». Головні вади педагогічного спілкування. «Педагогіка покарань». Манера спілкування вихователя. Технології педагогічного спілкування. Педагогічні конфлікти та основні засоби їх врегулювання.

Тема 5. Методи формування свідомості дітей з вадами мовлення

Роль методів формування свідомості як засобу впливу на вихованця з метою корекції мови. Сутність методу переконання вихованця у необхідності корекції і розвитку мовлення. Роль логічності у процесі переконання. Характеристика прийомів переконання вихованця у ході індивідуальних бесід про необхідність корекції і розвитку мовлення. Прийоми педагогічного навіювання. Технічні прийоми переконання  і навіювання у контексті корекції і розвитку мовлення дитини. Методи стимулювання доцільної активності вихованців з вадами мовлення. Методи позитивного підсилення. Методи негативного підсилення. Організація змагання вихованців.

Тема 6. Методи організації самовиховання дітей з вадами мовлення

Сутність самовиховання у формуванні особистості дитини  з вадами мовлення. Зміст форми і методи організації самовиховання дітей з вадами мовлення. Корекція самопізнання дітей з вадами мовлення. Прийоми самонавіювання, які доречно рекомендувати дітям з вадами мовлення. Використання елементів психотренінгу й аутотренінгу.

Тема 7. Методика реалізації індивідуального підходу у виховному процесі.

Методика проведення колективних творчих справ. Врахування типового та індивідуального у виховному процесі. Вікові особливості дітей дошкільного та молодшого шкільного віку. Індивідуальний підхід та корекція мовних відхилень в залежності від характеру дитини. Колективні творчі справи – один з універсальних способів організації діяльності дитячого колективу, його значення у корекції вад мовлення. Види діяльності класного колективу: комунікативна, пізнавальна, суспільно-корисна, художньо-творча.

Тема 8. Виховні заходи впливу педагога на вихованців

Організація і проведення виховних годин, екскурсій, гурткової роботи. Особливості прведення сюжетно-рольових, дидактичних, рухливих ігор з дітьми з вадами мовлення.

 

ТЕОРІЯ ТА МЕТОДИКА ВАЛЕОЛОГІЧНОЇ ОСВІТИ ДІТЕЙ З/БЕЗ ОСОБЛИВИХ ОСВІТНІХ ПОТРЕБ

Тема 1. Особливості валеологічної освіти педагогічних працівників.

Педагогічна валеологія як навчальна дисципліна та її місце в системі підготовки педагогічних кадрів. Неперервна валеологічна освіта. Предмет та основні поняття валеології. Фактори впливу на стан здоров’я. Природні, екологічні та соціально-економічні передумови формування оптимального рівня здоров’я. Людина як категорія особистісних, суспільних та загальнолюдських цінностей. Формування у майбутніх педагогів оздоровчої світоглядної позиції.

 

Тема 2. Суспільне дошкільне виховання – початковий етап неперервної валеологічної освіти.

Необхідність формування у дітей дошкільного віку стійких мотивацій на здоровий спосіб життя і безпечну життєдіяльність. Завдання валеологічної освіти дітей дошкільного віку. Принципи реалізації здорового способу життя дошкільників. Характеристика методів валеологічної освіти дітей дошкільного віку. Роль дошкільного навчального закладу і сім’ї у валеологічному вихованні дошкільників.

Тема 3. Етнос і культура: відображення історико-філософських підходів до питань валеології в традиціях українського народу.

Етнос і культура, етнос і здоров’я. Засоби фізичного здоров’я, сили, міцності та довголіття в житті українського народу: Сили природи; Гігієнічні фактори (режим, харчування, особиста гігієна); Фізичні вправи. Відображення духовності народу у календарно-обрядовому колі і його вплив на організацію життя особистості. Народна медицина в житті українського народу. Визначення змісту та шляхів впровадження українських традицій в освітній процес дошкільного навчального закладу.

 

Тема 4. Психологічне підґрунтя механізмів реалізації здорового способу життя.

Визначення поняття «психічне здоров‘я», його структура і зміни. Стрес, його наслідки і шляхи оздоровлення. Основні принципи формування психічного здоров‘я. Здоров’я і основні потреби людини. Психологія способу життя і комунікативна толерантність. Рівні толерантності і поведінки. Темперамент  і емоції та їх вплив на здоров’я. Воля як фактор самовиховання здорового способу життя.

 

Тема 5. Науково обґрунтований спосіб життя як основа фізичного здоров’я.

Рухова активність і фізичне здоров’я. Механізм оздоровчої дії фізичних вправ. Роль фізичної активності в розвитку перехресної адаптації. Фізичні вправи та функціональні резерви організму. Вплив фізичних тренувань на імунну систему. Складові компоненти ЗСЖ: фізична активність, харчування, звички, репродуктивна поведінка, відпочинок, етнічні особливості. Основи раціонального харчування. Особиста гігієна. Підвищення адаптаційних можливостей організму шляхом активного використання повсякденних та спеціальних засобів загартування. Рухова активність і фізичне здоров’я.

 

Тема 6. Основні принципи формування здоров’я.

Поняття про формування здоров’я. Формування фізичного здоров’я в внутрішньоутробному періоді. Основні критичні періоди розвитку. Фактори ризику у внутрішньоутробному періоді розвитку. Основні принципи формування фізичного здоров’я. Основні принципи формування психічного здоров’я. Фактори формування соціального здоров’я в дитячому та підлітковому віці. Характер впливу чинників навколишнього середовища на здоров’я людини: атмосфери, погоди, води, шуму, радіації. Екологічні знання в системі валеологічного виховання дошкільників. Залежність здоров’я від рівня культури, умов життя, системи освіти, активності особистості. Складові духовної культури (освіта, наука, мистецтво, мораль) та їх вплив на здоров’я.

 

Тема 7. Планування роботи з формування валеологічної свідомості у дітей в різних вікових групах.

Завдання педагога з формування валеологічної свідомості у дітей в різних вікових групах. Рекомендації та поради вихователям з формування  валеологічної свідомості у дітей в різних вікових групах. Орієнтовна тема  занять у різних вікових групах. Основні передумови здійснення валеологічної освіти дошкільників. Характеристика засобів формування  здоров’я дітей. Діяльнісні технології формування здоров’я (руховий ігротренінг, футбол-гімнастика, рухова казкотерапія). Освітні технології формування уявлень у дошкільників про здоров’я: образ тіла, розвиток та живлення організму, гігієна тіла, гігієна праці, загартування організму, рухова активність, здоров’я і хвороба, безпека організму, статева диференціація і індетифікація (ігрові та театралізовані технології, пантомімічні етюди, рольове програвання ситуацій, тренінги, казкотерапія, практичне вправляння).

 

Тема 8. Сучасні здоров’язбережувальні технології в дошкільному освітньому закладі.

Характеристика здоров’язбережувальних технологій в дошкільному освітньому закладі. Мета та принципи здоров’язбережувальних технологій. Форми організації здоров’язбережувальної роботи. Технології навчання здорового способу життя. Технології збереження, формування та зміцнення фізичного здоров’я дітей дошкільного віку. Чинники фізичного здоров’я дітей. Основні передумови здійснення валеологічної освіти дошкільників з питань фізичного здоров’я. Характеристика засобів формування фізичного здоров’я дітей. Зовнішні і внутрішні фактори, що впливають на психологічну безпеку дітей. Ознаки стресового стану дітей. Єдність фізичного і психічного розвитку дітей. Передумови формування морального здоров’я дітей.

 

Тема 9. Заняття з валеології в дошкільному навчальному закладі. Валеологія як інтегрований курс валеологічної освіти дошкільників.

Основні поняття валеології. Зміст та завдання валеологічної освіти дошкільників. Заняття як основна форма навчання дітей. Структура заняття. Фантазування. Вправи на розвиток пам’яті, уваги, мислення, тощо. Психогімнастика.

 

Тема 10. Форми роботи формування основ здоров’язбережувальної компетентності у дітей з/без освітніх потреб.

Класифікація здоров’язбережувальних методик. Комплекс оздоровчо – загартовуючих заходів в ДНЗ. Формування у дошкільників здоров’язбережувальної компетентності, основою якої є життєві навички, що сприяють фізичному, психічному, соціальному та духовному здоров’ю.

 

Тема 11. Виховання дітей в сім’ї.

Роль сім’ї у вихованні здорового способу життя у дітей дошкільного віку. Вплив сім’ї на виховання здорового способу дітей у педагогічній спадщині Януша Корчака та Василя Сухомлинського. Роль валеологічних знань у вихованні здорової дитини в сім’ї.

 

СПЕЦМЕТОДИКА ОБРАЗОТВОРЧОГО МИСТЕЦТВА

 

Тема 1. Принципи формування творчої особистості в умовах інклюзивного навчання. Образотворче мистецтво, його суть і види.

Види образотворчого мистецтва. Особливості сприйняття і передачі форми предметів, зображуються. Віддзеркалення в малюнках просторових відносин предметів.

 

Тема 2. Методика малювання в закладах освіти з дітьми з особливими освітніми потребами.

Завдання спеціальної методики малювання в закладах освіти з дітьми з особливими освітніми потребами. Значення малювання в загальній системі навчання та виховання дітей з особливими освітніми потребами. Дидактичні шляхи підвищення ефективності корекційно-виховної роботи на уроках\заняттях малювання. Роль педагога в організації корекційно-виховної роботи на уроках\заняттях малювання.

 

Тема 3. Принципи і методи навчання образотворчій діяльності дітей з порушенням інтелектуального розвитку.

Реалізація дидактичних принципів навчання та виховання дітей з порушенням інтелектуального розвитку в процесі занять з образотворчого мистецтва. Методи навчання дітей з порушенням інтелектуального розвитку в образотворчій діяльності. Педагогічний малюнок на дошці.

 

Тема 4. Особливості сприймання форми предмета, кольору і кольорової гармонії  дітей з особливими освітніми потребами.

Особливості сприймання форми предметів. Психологічне сприйняття кольорів і їх значення в образотворчому мистецтві.

 

Тема 5. Структура уроку/заняття з образотворчого мистецтва в закладах освіти з дітьми з особливими освітніми потребами.

Специфіка постановки завдань. Типи уроків/занять. Методики пошуку літературного, музичного та образотворчого матеріалу.

 

Тема 6. Малювання як засіб діагностики дітей з особливими освітніми потребами.

Інтерес до малювання і тематика малюнків. Діагностика в малюнках. Малювання як засіб емоційного виховання.

 

Тема 7. Корекційно-виховна робота на уроках/заняттях малювання в закладах освіти з дітьми з особливими освітніми потребами.

Корекційно-виховні вправи на уроках/заняттях з образотворчого мистецтва в пропедевтичний період. Корекційно-виховна робота на уроках/заняттях з декоративного малювання. Корекційно-виховна робота на уроках/заняттях з тематичного малювання.

 

Тема 8. Колір і кольорова гармонія.

Особливості кольору в малюнках дітей з особливими освітніми потребами. Психологічне сприйняття кольорів, і їх значення в образотворчому і декоративно-прикладному мистецтві. Орнаменти і їх класифікація.

 

РЕКОМЕНДОВАНА ЛІТЕРАТУРА

Основна:

  1. Кириленко В. Г. Основи корекційної педагогіки в кредитно-модульній системі навчання: навч. посіб / В. Г. Кириленко. – К. : Освіта України, 2010. – 286 с.
  2. Методика навчання учнів 1-4 класів спеціальної школи: навч. посіб. / за ред. О. В. Гаврилова. – Кам’янець-Подільський : Друк- Сервіс, 2011. – 312 с.
  3. Миронова С. П. Основи корекційної педагогіки: навчально-методичний посібник / С. П. Миронова, О. В. Гаврилов, М. П. Матвеева. – Кам’янець- Подільський : Кам’янець-Подільський національний університет імені Івана Огієнка, 2010. – 264 с.
  4. Синьов В. М. Основи дефектології: Навч. посібник / В. М. Синьов, Г. М. Коберник. – К. : Вища школа, 1994. – 143 с.
  5. Спеціальна педагогіка: Понятійно-термінологічний словник / за ред. В. І. Бондаря. – Луганськ : Альма-матер, 2003 – 436 с.
  6. Теорія та методика валеологічної освіти дітей з/без особливих освітніх потреб : навч. посіб. / укладач Н. А. П’ясецька, М. О. Шпильова. – Умань : ВПЦ «Візаві», – 138 с.
  7. Чепка О. В. Сучасні системи спеціальної педагогіки та психології : навчально-методичний посібник / укладач О. В. Чепка. – Умань : ВПЦ «Візаві», 2015. – 108 с.

Додаткова:

  1. Бондар В. І. Історія олігофренопедагогіки : підручник / В. І Бондар. –К. : Знання, 2007. – 375 с.
  2. Бондар В. І Освіта дітей з особливими потребами: пошуки та перспективи [Електронний ресурс] / В. Бондар. – Режим доступу : <http://www.fl-life.com.ua/inclusion/?page_id=454>.
  3. Васильєва М. П. Основи педагогічної деонтології: Навчальний посібник/ М. П. Васильєва. – Х. : Нове слово, 2003. – 200 с.
  4. Дегтяренко Т. М. Корекційно-реабілітаційна діяльність: стратегія управління : монографія / Т. М. Дегтяренко. – Суми : Університетська книга, 2011. – 403 с.
  5. Дефектологічний словник : навчальний посібник / за редакцією В. І. Бондаря, В. М. Синьова. – К. : «МП Леся», 2011. – 528 с.
  6. Колишкін О. В. Вступ до спеціальності «Корекційна освіта» : навч. посіб. / О.В. Колишкін. – Суми : Університетська книга, 2013. – 392 с.
  7. Колупаєва А. А. Інклюзивна освіта: реалії та перспективи : [монографія] / А. А. Колупаєва. – К. : Самміт-Книга, 2009. – 272 с.
  8. Колупаєва А. А. Спеціальна освіта в Україні та модернізація освітньої галузі / А. А. Колупаєва // Дефектологія. Особлива дитина: навчання і виховання. – 2014. – № 3. – С. 20–29.
  9. Конституція України [Електронний ресурс]. – Режим доступу: <http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/254к/96-вр>.
  10. Миронова С. П. Підготовка вчителів до корекційної роботи в системі освіти дітей з вадами інтелекту : монографія / С. П. Миронова. – Камʼянець-Подільський : Абетка-НОВА, 2007. – 304 с.
  11. Національна стратегія розвитку освіти в Україні на 2012–2021 роки [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://www.meduniv.lviv.ua/files/ info/nats_strategia.pdf.
  12. Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні [Електронний ресурс] : закон України від 26.10.2017 р. – Режим доступу : http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/875-12.
  13. Про реабілітацію інвалідів в Україні [Електронний ресурс] : закон України від 7.08.2017 р. – Режим доступу : http://zakon2.rada.gov.ua/laws/ show/2961-15.

 

Затверджено на засіданні кафедри спеціальної освіти

(Протокол № 8 від 28 лютого 2019 р.)

 

Голова фахової атестаційної комісії                                       І. А. Малишевська