Дитяча психологія

Міністерство освіти і науки України

Уманський державний педагогічний університет імені Павла Тичини

 

«ЗАТВЕРДЖЕНО»

Голова приймальної комісії

проф. Безлюдний О.І.

______________

«____» ________________2019 р.

 

 

ПРОГРАМА

КОМСПЛЕКСНОГО ІСПИТУ

«Дитяча психологія»

 

ОС «бакалавр»

 на основі ОКР «молодший спеціаліст»

термін навчання – 2 роки 10 місяців

Спеціальність:

012 Дошкільна освіта, 016 Спеціальна освіта

 (денна та заочна форма навчання)

Умань – 2019

 

Пояснювальна записка

Основною метою вступного екзамену з психології дитячої є перевірка знань та вмінь абітурієнтів.

Абітурієнт повинен знати:

  • сучасні психологічні теорії розвитку дітей дошкільного віку;
  • понятійний апарат та актуальні проблеми психології дитячої;
  • пріоритети вітчизняної психолого-педагогічної думки;
  • методи психологічної діагностики розвитку, навчання та виховання дошкільників;
  • завдання, зміст та методи психології дитячої;
  • тенденції, закономірності розвитку психології дитячої;
  • соціальну ситуацію, провідну діяльність та головні новоутворення в немовлячому, ранньому та дошкільному віці;
  • особливості розвитку пізнавальних психічних процесів у дітей означених вікових періодів;
  • провідні лінії розвитку діяльності протягом перших 5-6 років;
  • можливості розвитку особистості у ранньому та дошкільному дитинстві.

Абітурієнт повинен вміти:

  • аналізувати та оцінювати педагогічні ситуації, вікові та індивідуально-психологічні особливості дітей дошкільного віку;
  • визначати та реалізовувати зміст і методи навчання і виховання дітей на основі психологічних знань, встановлювати контакт з дітьми;
  • ефективно впроваджувати особистісно орієнтовану модель виховання;
  • «проектувати» розвиток особистості вихованців, цілеспрямовано знаходити раціональні способи досягнення педагогічної мети;
  • працювати над собою, формуванням професійних якостей особистості, необхідних для роботи з дітьми.

 

 

 

КРИТЕРІЇ ОЦІНЮВАННЯ знань і вмінь абітурієнтів

 

Високий рівень
200,0 абітурієнт ґрунтовно, повно та послідовно викладає навчально-науковий матеріал, володіє методами дослідження, уміє виділити теоретичне і фактичне в матеріалі; виявляє повне розуміння матеріалу, обізнаний з теоретичними підходами і концепціями, логічно і послідовно обґрунтовує свої думки; глибоко розкриває суть питання, застосовує теоретичні знання для аналізу соціально-педагогічних явищ, наводить приклади соціально-педагогічних досліджень та з власного соціально-педагогічного досвіду.
190,5 – 199,0 абітурієнт ґрунтовно і повно викладає навчально-науковий матеріал, володіє методами дослідження, уміє виділити теоретичне і фактичне в матеріалі; виявляє повне розуміння матеріалу, обізнаний з теоретичними підходами і концепціями, логічно і послідовно обґрунтовує свої думки; глибоко розкриває суть питання, застосовує теоретичні знання для аналізу соціально-педагогічних явищ, наводить приклади соціально-педагогічних досліджень та з власного соціально-педагогічного досвіду.
181,0- 189,5 абітурієнт ґрунтовно і повно викладає навчально-науковий матеріал, володіє методами дослідження, уміє виділити теоретичне і фактичне в матеріалі; виявляє повне розуміння матеріалу, обізнаний з теоретичними підходами і концепціями, логічно і послідовно обґрунтовує свої думки; глибоко розкриває суть питання, застосовує теоретичні знання для аналізу соціально-педагогічних явищ, наводить приклади соціально-педагогічних досліджень.
Достатній рівень
171,5 – 180,0 абітурієнт виявляє достатні знання і розуміння основних положень з навчальної дисципліни, але допускає деякі помилки, які сам виправляє; у відповіді є поодинокі недоліки в послідовності викладу матеріалу і незначні порушення норм літературної мови. Абітурієнт уміє зіставляти та узагальнювати засвоєний матеріал, робить власні висновки, виявляє частково евристичний інтерес.
162,0 – 170,5 абітурієнт виявляє достатні знання і розуміння основних положень з навчальної дисципліни, але допускає деякі помилки, які сам виправляє; у відповіді є поодинокі недоліки в послідовності викладу матеріалу і незначні порушення норм літературної мови. Абітурієнт уміє зіставляти та узагальнювати засвоєний матеріал, робить власні висновки.
152,5-161,1 абітурієнт виявляє достатні знання і розуміння основних положень з навчальної дисципліни, але допускає деякі помилки, які сам виправляє; у відповіді є поодинокі недоліки в послідовності викладу матеріалу і незначні порушення норм літературної мови. Абітурієнт уміє зіставляти та узагальнювати засвоєний матеріал.
Середній рівень
143,0 – 151,6 абітурієнт  виявляє знання і розуміння основних положень з навчальної дисципліни, але допускає значні помилки у викладі матеріалу, які свідчать про недостатньо глибоке засвоєння теоретичних понять; володіє матеріалом на репродуктивному рівні, демонструє початкові вміння; допускає помилки в мовленнєвому оформленні. Абітурієнт частково розкриває питання при допомозі викладача.
133,5-142,1 абітурієнт виявляє знання і розуміння основних положень з навчальної дисципліни, але допускає значні помилки у викладі матеріалу, які свідчать про недостатньо глибоке засвоєння теоретичних понять; володіє матеріалом на репродуктивному рівні, демонструє початкові вміння; допускає помилки в мовленнєвому оформленні.
124,0 – 132,6 абітурієнт  виявляє знання і розуміння основних положень з навчальної дисципліни, але допускає значні помилки у викладі матеріалу, які свідчать про недостатньо глибоке засвоєння теоретичних понять; володіє матеріалом на репродуктивному рівні, демонструє початкові вміння; допускає значні помилки в мовленнєвому оформленні.
Низький рівень
118,0 – 123,4 абітурієнт виявляє поверхові знання навчальної програми; не вміє виділити теоретичний і фактичний матеріал; непослідовно і невпевнено відповідає на запитання; допускає порушення норми літературної мови.
112,0 – 117,4 абітурієнт виявляє поверхові знання навчальної програми; не вміє виділити теоретичний і фактичний матеріал; непослідовно і невпевнено відповідає на запитання; допускає  грубі порушення норми літературної мови.
106,0 – 111,4 абітурієнт виявляє поверхові знання навчальної програми; не вміє виділити теоретичний і фактичний матеріал; неправильно відповідає на запитання; допускає грубі порушення норми літературної мови.

 

 

СТРУКТУРА ОЦІНКИ

Питання екзаменаційного білета оцінюється за шкалою від 106 до 200 балів. Загальна оцінка за вступне випробування визначається як середнє арифметичне оцінок за кожне питання поділене на кількість питань екзаменаційного білету.

  

ЗМІСТ ІСПИТУ ДИТЯЧА ПСИХОЛОГІЯ

 

  1. Предмет, завдання і методи дитячої психології

Дитяча психологія як наука про психічний розвиток дитини. Завдання дитячої психології та її зв’язок з іншими науками.  Психологічні основи педагогічної діяльності вихователя. Методи дитячої психології.

 

  1. Основні закономірності психічного розвитку дитини

Поняття про психічний розвиток дитини та його особливості. Середовище як умова і джерело психічного розвитку дитини. Роль активності і власної діяльності у психічному розвитку дитини. Провідна роль навчання і виховання. Рушійні сили розвитку. Критерії вікової періодизації. Поняття про вікові та індивідуальні особливості.

 

  1. Психічний розвиток дитини у фазі новонародженості

Внутрішньоутробний розвиток. Загальна характеристика анатомо-фізіологічних особливостей новонародженого. Типи безумовних рефлексів та їх значення. Виникнення і розвиток умовних рефлексів. Психологічна характеристика новонароджених (протиріччя, соціальна ситуація розвитку, відчуття, емоції). Виникнення сприймання і впізнання. Комплекс пожвавлення, індивідуальні відмінності новонароджених.

 

 

  1. Особливості психічного розвитку немовляти

“Комплекс пожвавлення” – перша соціальна потреба немовляти в емоційному спілкуванні з дорослими, початок індивідуального життя. Хапання, маніпулювання, наслідування, їх значення у психічному розвитку.

Сенсорний розвиток та розвиток моторики.  Виникнення мислення.

Передумови засвоєння мови і виникнення мовлення. Новоутворення дитини першого року життя. Криза першого року життя

 

5.Характеристика психічного розвитку дітей раннього віку

Соціальна ситуація розвитку дитини: прояви перших елементів самостійності. Прямоходіння – важливе досягнення раннього віку. Розвиток предметної діяльності як провідної. Зародження нових видів діяльності. Розвиток мовлення: пасивне і активне мовлення. Розвиток сприймання як перцептивного акту. Розвиток наочно-дійового мислення. Особливості пам’яті і уваги. Виникнення уяви. Передумови розвитку особистості, засвоєння правил поведінки, її мотиви. Розвиток самосвідомості; образ “я”; почуття гордості за досягнення. Індивідуальні особливості дітей раннього віку. Криза трьох років, “Я-сам !”.

 

  1. Загальна характеристика психічного розвитку дітей дошкільного віку

Протиріччя дошкільного віку як рушійні сили розвитку. Соціальна ситуація розвитку дошкільників. Становлення і розвиток гри як провідної   діяльності в дошкільному віці. Формування продуктивних видів діяльності і їх вплив на психічний розвиток дитини. Формування передумов навчання і праці.

 

  1. Розвиток пізнавальних психічних процесів дошкільника

Сенсорний розвиток дошкільника. Формування у дітей перцептивних дій. Розвиток спостереження. Розвиток пам’яті у дошкільників.

Розвиток уваги. Зростання стійкості уваги. Розвиток мовлення.

Розвиток образного мислення, оволодіння розумовими діями. Поява децентрації мислення. Формування допитливості, гнучкості та доказовості мислення. Розвиток уяви як центрального новоутворення.

Педагогічне керівництво розумовим розвитком дошкільників.

 

  1. Розвиток емоційно-вольової сфери дошкільника

Збагачення емоційної сфери особистості дошкільника. Виникнення і розвиток вищих почуттів (моральні, естетичні, інтелектуальні). Особливості почуттів дошкільників.  Розвиток довільної поведінки як новоутворення дошкільного віку. Розвиток волі і вольових якостей.

 

  1. Розвиток особистості дошкільника

Засвоєння етичних норм і правил поведінки. Формування внутрішніх моральних зразків як новоутворення в особистісній сфері дошкільника. Опосередкованість поведінки дошкільника соціальними нормами.

Формування нових соціальних мотивів поведінки, виникнення субпідрядності мотивів. Формування образу Я у дошкільників і становлення об’єктивної самооцінки. Суб’єктивне переживання дитиною своїх стосунків з дорослими і ровесниками. Статева диференціація в психічному розвитку дітей дошкільного віку. Здібності дошкільника. Проблема обдарованих дітей.

Вияв темпераменту та його розвиток у дітей.

 

  1. Психологічна готовність дітей до навчання в школі

Соціальна ситуація розвитку в період переходу від дошкільного до молодшого шкільного віку. Криза 7 років. Компоненти психологічної готовності до навчання в школі. Формування психологічної готовності до школи в різних видах діяльності.

РЕКОМЕНДОВАНА ЛІТЕРАТУРА

Основна:

  1. Павелків Р. В. Дитяча психологія : навч. посібник / Р. В. Павелків , О. П. Цигипало. – К. : Академ-видав, 2008. – 432 с.
  2. СкрипченкоО .В. Загальна психологія: підручник / О. В. Скрипченко, Л. В. Долинська, З. В. Огородійчук. – К. : Либідь, 2005. – 367 с.

 

 

Додаткова:

  1. Базова програма розвитку дитини дошкільного віку „Я у Світі” / наук. ред. та упоряд. О. Л. Кононко. – 2-е вид. випр. – К. : Світич, 2008. – 430 с.
  2. Базовий компонент дошкільної освіти // Дошкільне виховання. – 1999. – № 1. – С. 6–9.
  3. Дитина в дошкільні роки : комплексна додаткова освітня програма / автор. Колектив ; наук. керівник К. Л. Крутій. – Запоріжжя : ТОВ „ЛІПС” ЛТД, 2011. – 188 с. – (Програма).
  4. Дитина : програма виховання і навчання дітей від двох до семи років / наук. кер. проекту: О. В. Огнев’юк, К. І. Волинець; наук. кер. програмою: О. В. Проскура, Л. П. Кочина, В. У. Кузьменко, Н. В. Кудикіна; авт. кол.: Г. В. Бєлєнька, Е. В. Бєлкіна, О. Л. Богініч, Н. І. Богданець-Білоскаленко, С. А. Васильєва, М. С. Вашуленко [та ін.] / Мін. осв. і наук., мол. та спорту України, Головн. упр. осв. і наук. викон. орг. Київміськради (КМДА), Київ. ун-т ім. Б. Грінченка, 2012. – 492 с. – (Програма).

 

Затверджено на засіданні кафедри дошкільної освіти протокол № 6 від 24.01.2019 р.

 

Голова фахової атестаційної комісії                                   Семчук С.І.