Принципи самоучки: як навчитися всьому, не вдаючись до методів традиційної освіти
Тобіас ван Шнайдер не зміг закінчити школу — його вигнали звідти, коли йому було 15. З самого початку свого зіркового шляху він не визнавав традиційної освіти і сам намагався освоїти принципи програмування та дизайну. Сьогодні Тобіас — один із найвідоміших дизайнерів у світі, який працював з Google, Red Bull, BMW. У своїй статті-маніфесті він проголошує основні принципи самонавчання, виходячи з власного досвіду.
Я завжди називав себе дизайнером-самоучкою, адже так і є. Я ніколи не отримував спеціальної освіти, більш того, я вилетів зі школи в 15 років. Але я вважаю, що звання “самоучки” зараз трохи переоцінюється, в основному тому, що це привертає увагу і створює “легенду”. Насправді, бути самоучкою це не щось протилежне отриманню університетської освіти. Я вважаю, що більшість студентів — самоучки, навіть незважаючи на те, що вони навчаються “самостійно”.
Що ж означає бути самоучкою? Насправді ви завжди вчитесь не у себе, а у когось: наставників, книг, інтернету. Різниця між традиційною освітою і самоучами полягає тільки в тому, що вони вчаться під власним керівництвом. Вони самостійно вибирають вчителів і самостійно ставлять цілі.
Бути самоучкою — рідко усвідомлене рішення. Ніхто ніколи не говорить “Окей, я збираюся вивчити все це самостійно, замість того, щоб здобувати освіту”. Зазвичай все починається з цікавості. Якщо вам щось цікаво, і ви хочете дізнатися про це більше, процес відбувається сам собою.
Ось невеликий приклад: У дитинстві мені завжди було цікаво, як працюють електронні пристрої. Мій WalkMan (це така штука, яка з’явилася задовго до iPod), мій телевізор і комп’ютер. Я просто брав якийсь пристрій, розбирав його, і на моєму столі лежала купа деталей і гвинтиків. Потім я збирав все це назад. Мені було цікаво, чи будуть пристрої працювати після такої “операції”. У більшості випадків вони не працювали.
Тоді я повторював цю процедуру знову і знову, поки в результаті пристрої не починали знову працювати. Плюс цього процесу полягає в тому, що таким чином я багато чому навчився. Роблячи подібне, ви самостійно створюєте собі маленькі проблеми, а потім вирішуєте їх. Тоді я не створював нічого нового, просто грався з готовими пристроями.
Через якийсь час я зрозумів, за що відповідають ті чи інші електронні деталі, і тут почалася магія. Коли я зрозумів основи, я почав намагатися створювати щось нове. Так почалися мої перші творчі спроби. Все починається з цікавості, яка штовхає вас зробити перші кроки. Просто прислухайтеся до свого внутрішнього голосу. Мій внутрішній голос сказав мені розбирати пристрої, намагатися зрозуміти, як вони працюють, а потім збирати їх назад — ніхто мені цього не радив.
Коли ви слухаєте себе, все інше відбувається саме по собі. Ось чому я спочатку мене більше цікавили комп’ютери. Спочатку мені просто було цікаво, як працюють електронні пристрої, а вже потім я зацікавився програмною інженерією.
Пізніше я почав вчитися дизайну, тому що мені завжди було потрібно більше часу на дизайн моїх програм, ніж на написання коду. У моєму випадку кодинг був просто кроком до дизайну, який і став моїм справжнім захопленням. Ставши дизайнером, я усвідомив важливість контенту. Тому я став створювати власний контент і продукти одночасно.
Чесно кажучи, я не можу порадити ніяких книг, тому що немає такого поняття “я хочу бути самоучкою”. Це не рішення, це просто наслідок вашого інтересу до чого-небудь: фотографії, створення музики або будь-яких продуктів.
Ілон Маск — ідеальний приклад самоучки. Звичайно, у нього є вчений ступінь у фізиці. Але перед тим, як він створив SpaceX або Tesla, у нього не було досвіду в машинобудуванні або астродинаміці. Він почав з основ. Він читав книги, задавав питання і прокладав власний шлях. Потім він спробував побудувати ракету, вона пару раз вибухнула, а Маск зрозумів свої помилки. І він знову пробував почати все заново. Я буквально уявляю, як Ілон Маск сидів удома і писав в Google: “Як побудувати ракету”.
Авраам Лінкольн казав: “Всьому, що я знаю, я навчився у книг”. Якби Лінкольн жив в 2020 році, цитата б швидше за все звучала так: “Всьому, що я знаю, я навчився з інтернету і книг”.
На своєму досвіді я зрозумів кілька важливих речей. Тепер, коли я намагаюся навчитися чомусь новому, то керуюся такими простими кроками.
Правило № 1.
Все повинно бути максимально органічно. Ви не можете змусити себе робити щось, що вам абсолютно не цікаво. Почніть з першого, що спадає вам на думку, так ви ніколи не помилитеся. Наприклад, ламати щось — дуже гарна вправа для саморозвитку, адже так ви навчитеся це лагодити.
Правило № 2.
Не слухайте інших людей, що вказують вам, що правильно або неправильно. Якби я запитав чиєїсь поради, мені б сказали, що не потрібно розбирати повністю робочий телевізор і ламати його по своїй дурості, щоб потім годинами намагатися його полагодити. А в підсумку саме це мені дуже допомогло.
Правило № 3.
Оточіть себе людьми, які вас мотивують, які підтримують вас у ваших починаннях, чим би вони не завершувалися. Такі люди — рідкість, тому якщо ви їх знайдете, постарайтеся не втратити. Щоб полегшити процес пошуку — скористайтеся порадами про те, як зав’язати невимушену бесіду в будь-якій ситуації.
Правило № 4.
Завжди допомагайте іншим. Навіть якщо ви самі тільки починаєте, ви завжди можете навчитися чомусь у інших і дати їм щось корисне. Так починаються справжні дива. Не обов’язково бути професіоналом, щоб допомагати людям.
Правило № 5.
Оточуйте себе людьми, які “кращі”, ніж ви. Так радив Донні Осмонд, і я вважаю, що частково це правильно. Але я б замінив “кращі, ніж ви” на “більш божевільні, ніж ви” або “відрізняються від вас”.
Правило № 6.
Найголовніше — це порушувати правила. Будьте бунтарем, порушуйте правила і нічого не бійтеся. Що робити, якщо ви зазнали невдачі? Вставайте і пробуйте заново, тренуючи силу волі і вдосконалюючи навички.